Олені Мехедько — 49 років. До повномасштабного вторгнення вона жила у Волноваському районі Донецької області, понад 27 років працювала на державній службі, виховувала вісьмох дітей.
У березні 2022 року її родина вимушено покинула рідну домівку та евакуюватися до Тернопільщини, рятуючись від війни. Так для Олени почалося нове життя — з нуля, у статусі внутрішньо переміщеної особи, матері, опори для своєї великої сім’ї.
Сьогодні Олена — слухачка курсу «Швачка третього розряду», який реалізує «Школа-ательє» в межах програми «Спроможні та сильні», що впроваджується Фондом Східна Європа за фінансової підтримки Швейцарії.
«Я завжди звикла бути корисною людям — так мене вчила робота в державних органах. Після переїзду я шукала нові можливості. Коли дізналась про набір у «Школу-ательє», вирішила спробувати себе в новому напрямку. Сьогодні триває третій місяць навчання — і я вже з упевненістю можу сказати: це був правильний вибір», — ділиться жінка.
Особливою мотивацією для пані Олени стало те, що всі її восьмеро дітей зараз навчаються — кожен відповідно до свого віку. Родина Мехедько цінує освіту, і мама подає власний приклад: навіть у дорослому віці варто вчитися, розвиватися, опановувати нову професію.
На курсі Олена не просто вивчає базові навички професії швачки — вона відкриває для себе цілий новий світ ручної праці, творчості, самореалізації. Навчання в групі, де кожен має свій життєвий досвід, згуртувало жінок і стало для багатьох важливою формою підтримки.
«Тут, у майстерні, ми не лише навчаємось. Ми спілкуємось, підтримаємо одна одну, вчимося вірити в себе. Для мене це не лише професійна підготовка — це шлях до внутрішнього відновлення», — каже Олена.
У її очах — впевненість. І хоч попереду ще два місяці навчання, вона вже має мрію: після завершення курсу долучитися до швейних ініціатив у громаді, зокрема у форматі соціального підприємництва.
Історія пані Олени — про силу вибору. Про рішучість почати нове в будь-якому віці. Про те, як освіта і спільнота можуть стати точкою опори, навіть у найтемніші часи.
